Гострий апендицит у дітей — запальний процес апендикса, який є червоподібним придатком сліпої кишки. Особливості стану полягають в тому, що апендикс не завжди розташовується в місці, де закінчується тонкий кишківник і починається товстий. Діагностика може його виявити й в області малому тазу – не з правого, а з лівого боку.
Статистика показує, що апендицит в більшості випадків виникає у дорослих пацієнтів, але не виключає його розвиток у дітей. Які ж особливості перебігу даного захворювання у маленьких пацієнтів і чи завжди потрібне хірургічне лікування?
Зміст
Різновид
Людям непосвяченим здається, що апендицит – це коли болить правий бік. Існує спеціальна класифікація, що виділяє кілька видів цієї недуги, в тому числі та у дітей.
Перш за все, апендицит буває гострим і хронічним. Своєю чергою гострий апендицит поділяють на:
- Апендикулярну кольку — невелике запалення, яке проходить через кілька годин, лікування не потрібно.
- Катаральний апендицит — початкова стадія запалення без необоротних наслідків, нагноєнь і деструкції.
- Деструктивний апендицит — супроводжується гострим запаленням і нагноєнням кишкових тканин, потрібне екстрене лікування.
- Флегмозний апендицит — класифікація поділяє його на два типи: з перфорацією і без. Нагноєння зачіпає всі шари відростка, він червоніє і покривається фібрином, можливе потрапляння гною в область черевної порожнини.
- Гангренозний апендицит — можливо перфорування стінок апендикса, виникає на тлі судинного тромбозу. Відросток зеленого кольору, пахне гниллю, дитина з даним типом захворювання знаходиться у важкому, нерідко критичному стані.
- Ускладнений апендицит-під час перебігу гострого запалення можливі різні ускладнення: перитоніт, абсцедування інфільтрату, пілефлебіт, сепсис.
Як виявити патологію
Щоб виявити захворювання, проводиться комплексна діагностика апендициту у дітей: використовуються фізикальні, клініко-лабораторні методи обстеження, а іноді потрібно й інструментальне втручання.
При тому, що промацує відчувається м’язова напруга, різкі напади болю в передньо-бічному відділі черевної стінки.
У немовлят діагностика проводиться в період сну або під анестезією. Якщо симптоми недостатні та лікар сумнівається в діагнозі, то використовується пальцеве дослідження прямої кишки. З його допомогою виявляється патологічний стан кишкових стінок, наявність запальної рідини та інших симптомів.
Діагностика включає ряд аналізів. У крові виявляється підвищений рівень лейкоцитів. У сечі можуть знаходитися лейкоцити, частинки крові, білок.
Діагностика дівчат-підлітків доповнюється тестом на вагітність, а також консультуванням у лікаря-гінеколога.
Якщо запалений апендикс значно розширився, то виявити це можна за допомогою ультразвукового дослідження. Така діагностика покаже, чи є вільна рідина справа в клубовій ямці, а при перфорованому червоподібному відростку – чи є на його поверхні флегмона.
У дітей молодшого віку діагностика може проводитися з використанням електроміографії – вона виявляє, чи є захисне напруження м’язів передньої області очеревини.
Хірургія не терпить неточностей, тому навіть при найменших сумнівах лікарі призначають додаткові дослідження:
- Під час гострого апендициту – рентген і комп’ютерну томографію черевної порожнини.
- При хронічній формі захворювання — фіброгастродуоденоскопію, копрограму, ректороманоскопію та ін.
Якщо у дітей використовується такий вид діагностики, як лапароскопія, то в процесі дослідження проводиться й операція з усунення патології.
Використовується в цьому випадку і диференціальна діагностика, тому що симптоми гострого апендициту схожі з нападами гострого холециститу, пієлонефриту, дизентерії, пневмонії та багатьох інших недуг.
Щоб виключити можливість захворювання, симптомом якого є абдомінальний синдром (васкуліт, скарлатина, кір та ін.), лікар оглядає у дитини шкіру, ротову порожнину і горло.
Тільки упевнившись на 100%, фахівець пише направлення на лікування і дитину приймає Хірургія дитячого відділення, тому що гострий апендицит як у дітей, так і у дорослих лікується виключно хірургічним методом.
Проведення лікувальних заходів
Як тільки закінчилася діагностика і діагноз «гострий апендицит» підтвердився, дитині призначається лікування – апендектомія, оперативне видалення запаленого апендикса. Звичайно, батьків цікавлять особливості операції, але дитяча операція проводиться так само як і при запаленні апендикса у дорослої людини.
Підготовчий процес включає певні маніпуляції. Внутрішньовенно дитині вводиться фізрозчин. Після ставиться ін’єкція антибіотика, при відсутності ризику пошкодження відростка (розриву) лікування антибіотиками триває 3 доби, це захищає дітей від наступних інфекцій.
Якщо під час перебігу хвороби сталося перфорування відростка, антибіотики застосовуються до тих пір, поки не зникнуть ознаки гострого запального процесу (гарячковий стан, порушена діяльність ШКТ, лейкоцитоз).
Якщо розглядати особливості лікування, то хірургічна операція має на увазі кілька стадій:
- Обробка місця майбутньої операції антисептичними засобами (спиртовими, йодними розчинами).
- Анестезія — застосовується для дітей і дорослих.
- Робиться розріз (у дітей його довжина зазвичай 5-7 см).
- Хірург знаходить місце локалізації апендикса.
- Далі накладається лігатура (мається на увазі стерильний шовний матеріал).
- Відросток видаляється, а залишився ділянку вправляється в кишковий просвіт.
- Щоб Кукса не випадала, її фіксують спеціальними швами.
- Далі лікування триває санацією ураженої ділянки антисептиками.
- Відбувається пошарове зашивання розрізу.
- При перитоніті та інших ускладненнях гострого запалення проводиться дренаж очеревини.
Після операції обов’язково призначається лікування антибіотиками. Особливості післяопераційного відновлення дітей полягають в тому, що підвищена температура тіла може бути протягом тижня.
Після того як була проведена операція з видалення гострого апендициту, дитина першу добу повинен знаходитися в ліжку. На рану поміщається холод, лікування доповнюється знеболюючими засобами. У дітей процес відновлення за умови відсутності ускладнень триває в середньому три дні.
Сучасна медицина, в тому числі й дитяча хірургія, все частіше приймає на озброєння сучасний метод видалення гострого апендициту – лапароскопічну апендектомію. Для її виконання використовується оптичний пристрій – лапароскоп. Це більш щадний і делікатний спосіб, але не всі дитячі клініки мають таке обладнання.
