Не завжди варто вдаватися до медикаментозним засобам при розладах стільця, народна медицина пропонує століттями апробовані надійні настої і відвари з лікарських рослин. Лікування відварами рекомендується при тривалих, не більше доби проносах і в тому випадку, якщо звернутися до лікаря в даний час немає можливості.
Слід пам’ятати, що і у народних засобів є свої мінуси. Медицина пронос відносить до небезпечних ознаками, адже найчастіше це перші симптоми важких захворювань. При проносах слід відмовитися від їжі, поголодувати, якомога більше вживати рідини, гарні настої з лікарських рослин і трав’яні чаї – вони багаті вітамінами, мікроелементами, які виводяться з організму разом з проносом.
На сьогоднішній день, для приготування відварів, не потрібно самостійно збирати і сушити рослини. Всі цілющі трави можна купити в аптеці, що безпечно для застосування в домашніх умовах, ягоди – у магазині, на ринку.
Зміст
Горобина звичайна (народна назва – сінічкіна ягода)
Горобина, представниця численного сімейства розоцвітих і здавна користується в народній медицині. Вона шанувалася як дерево, изгоняющее нечисту силу, яка захищала родину від усіляких бід і хвороб.
У горобини використовують для настоїв ягоди, кору, квіти. Горобина застосовується при безлічі захворювань, а також як профілактичний засіб, загальнозміцнюючий зсередини і зовні. Використовують при атеросклерозі, як протизаплідний, при гіповітамінозі, захворюваннях серця, судин, гіпертонії і ряді інших захворювань.
При слабкому проносі добре з’їсти неповну жменю недоспілих ягід, щоб його зупинити.
Сік з ягід горобини випивають по четвертинці склянки хвилин за 20-30 до їжі. Горобиновий сік не дуже приємний на смак – кислий, терпкий рот, можна трохи додати в нього меду. Зазвичай вистачає декількох прийомів соку для повного припинення діареї.
Ягоди і сік варто застосовувати з обережністю при виразкових захворюваннях, підвищеній кислотності, категорично не можна людям з підвищеним згортанням крові.
З кори горобини, зібраної навесні і висушеної, роблять відвари від проносу: на шість чайних ложечок кори три склянки окропу. Закип’ятити протягом 10 хвилин, після вистоятися близько чотирьох – п’яти годин. Застосовувати по півсклянки на день до їди. Пронос зазвичай проходить протягом доби.
Відвар застосовувати з обережністю при гіпотонії.
Перстач прямостоячий, або калган
Народні назви – дубрівка, могущник, завязник, трилисник, шептуха – Potentilla erecta. Поширене невелика рослина з жовтими квіточками і з трійчастим сидячими листочками. Рослина багаторічна. Стебла гіллясті, прямостоячі. Запах квіток нагадує аромат троянди.
Перстач застосовують як в’яжучий засіб при розладах кишечнику, при захворюваннях шлунка, виразкової хвороби, цинзі, хворобах кишечника, ангіні, стоматиті та інших недугах. Перстач сильний кровоспинний засіб.
Для виготовлення відвару при розладі стільця використовується висушений корінь рослини. Корінь перстачу можна придбати в аптеці.
Для приготування відвару в домашніх умовах потрібно:
- Взяти подрібнений корінь – грам 50, долити половину літра води. Варити на невеликому вогні до кипіння. Після відвар вистоюється одну годину. Вживати по половинці склянки бажано десь за півгодини до їжі. Таким відваром добре лікуватися не лише в перший день хвороби.
- 75г подрібненого кореня перстачу заливаються півтора склянками окропу. Попередня заготівля повинна деякий час постояти, щоб сировина промокло, а після, на слабкому вогні варити чверть години. Приймати не більше четвертинки склянки за двадцять хвилин до їжі.
- Беремо 50 г сухого подрібненого кореня і половину літра окропу. Закип’ятити, тримати на невеликому вогні тридцять хвилин. Випивати по одній десертній ложці 3-4 рази перед вживанням їжі, повторити через одну годину.
- Застосовується ще і настоянка на корені перстачу. На півсклянки горілки чайна ложка подрібненого кореня з гіркою. Настоювати тиждень. Застосовувати по 25 – 35 крапельок на 50-75 мл (стос) води до їжі по чотири рази за день. Хороша настойка тим, що діє дуже швидко, заготовлюється заздалегідь а, отже, завжди під рукою.
Протипоказання
З обережністю застосовувати при схильності організму до запорів, передозування перстачем прямостоячим може викликати коліки, нудоту. Настоянку можна дітям, вагітним та людям хворим на алкоголізм.
Журавлина болотна (народні назви – журавлиха, кислиця, уклінна ягода)
У народній медицині використовується як журавлина болотна, так і чотирипелюсткова Oxycoccus (Vaccinium) palustris. Не дарма на Русі журавлину називали – Цар-ягода. Її застосування дуже широко в народній медицині – вона чудово знижує жар, допомагає при гіповітамінозі, грипу, малярії, використовується як сечогінний, при хворобах серця і т. д. Рекомендується при всіх видах захворювань нирок. Застосовуються ягоди і шкірясті листя вічнозеленого кустарничка.
При діареї з ягід і листя журавлини готують відвари:
- Розтерти дві ст. ложки ягід, причому неважливо свіжі, в’ялені або сушені, залити їх парою склянок окропу, дати відвару вистоятися півгодини. Оптимально чотири рази випивати за день від 100 до 150 мл;
- Листочки журавлини, ягоди взяти по одній столовій ложці. Залити гарячою водою і відварити в емальованому посуді, жодною мірою алюмінієвої і т. п., до кип’ятіння, на малому вогні. Вживати в чотири прийоми за день по половинці склянки.
Журавлинний сік можна використовувати у вигляді слабкого закріплює кошти.
Протипоказання
Гастрити, захворювання печінки, виразкові захворювання, підвищена кислотність. Не слід ягоди, сік журавлини вживати на голодний шлунок.
М’ята перцева
Перцева – Mentha piperita (народні назви – англійська мятка, холодочек, холодянка) – рослина зі відразу відмінним, з характерним ароматом. Його застосовують не тільки в народній медицині, але і як спецію, заварюють трав’яні чаї, використовують при приготуванні десертів, в косметології. Використовуються листя і стебла рослини. М’ята – покращує перистальтику кишечника, має сечогінну дію, її використовують як протиблювотний, легку знеболювальну, дезінфікуючий засіб. Відмінний протизапальний.
- Беремо 50 г м’яти, заливаємо її склянкою окропу, обов’язково даємо (менше години) вистоятися. Випивати по півсклянки вранці, на голодний шлунок, теплим, невеликими ковтками вранці, а також перед сном;
- Заварити як неміцний чай. Пити замість води, чаю весь день. Допомагає при слабкому проносі.
Протипоказання
М’ята строго протипоказана гіпотонікам, при індивідуальній непереносимості і діткам до трьох років. Слід побоюватися приймати при печії, варикозному розширенні вен, сонливості, жінкам, які страждають безпліддям.
Глід (народні назви – глод, глед, кровавик)
В народній медицині використовуються квіти, кора і, звичайно смачні ягоди рослини. Глід покращує сон, роботу кровоносних судин, серця, допомагає при розладах ЦНС. Прекрасне в’яжучий засіб при діареї різних етимологій.
- Взяти 50 г сухих плодів на 250 мл гарячої води. Закип’ятити. Вистояти протягом півгодини. В день випивати три рази по десертній ложці;
- Дві столові ложки сухої подрібненої кори молодого глоду засипати в термос, залити сировину окропом, настояти добу. Приймати по одній четвертинці звичайного склянки не менше трьох разів за день.
Протипоказання
Не можна вживати свіжі ягоди глоду на голодний шлунок і після їх поїдання відразу пити воду – можуть виникнути коліки, при переїданні ягід може виникнути блювота, болі в животі, суворо заборонено приймати настоянку гіпотонікам.
Вільха (народні назви – ольшняк, елоха, вольха, лешинник)
У вільхи для приготування лікарських засобів використовуються всі частини рослини. Застосування вільхи широко – при коньюктивіті, екземі, стоматиті, алергії, золотусі, ревматизмі, туберкульозі, онкології і багатьох інших недугах. Не менш ефективно її використовують для закріплення розлади стільця.
Для усунення проносу частіше використовують відвари з шишок (плодів) вільхи:
- Взяти половину ст. ложки вільхових шишечок, залити охолодженою кип’яченою водою – один стакан, відварити до кип’ятіння. Після чого, настоювати протягом 2 годин. Випивати три – чотири рази за один день по одній чверті склянки до споживання їжі. Цей відвар простий у приготуванні і швидко діє.
- 1 – 1,5 ст. л. шишок (плодів) заливають літром води. Варити на маленькому вогні. Пити суворо теплим або гарячим, до трьох склянок за день.
Протипоказання до застосування відварів із шишок вільхи не виявлено, але часте і безконтрольне застосування може проявити себе негативно у вигляді накопичення токсинів, також може викликати звикання.
Черемха звичайна (народні назви – черемшина, глотиха)
У черемхи використовують ягоди, кору, квіти. Вона володар унікальних бактерицидних властивостей в’яжучого дії, потогінний, покращує роботу кишечника, сприяє зміцненню капілярів, благотворно впливає на стінки шлунка, очищає кров, відмінний сечогінний засіб, протизаплідний. Ну, а про її в’яжучу дію при проносі відомо з давніх часів.
Для відварів при проносі користуються майже всі частини рослини: кору, суцвіття, ягоди.
- Дві ст. ложки квіток черемхи слід залити літром окропу і відставити на 2 години для настоювання в тепле місце. Після проціджування випивають дві – три ст. ложки три рази за день.
- Відвар із стиглих ягід черемхи виготовляють так – промиті ягоди, десь з півсклянки, заливаємо крутим окропом, після чого поставити на водяну баню, 25-30 хв. Зняти, і після, прикриваємо кришкою і даємо ще постояти з півгодини. Після проціджування можна додати чорничний сік, в пропорціях один до одного. Дітям до 12 років давати 1 ст. ложку раз на годину, а дорослим по три. Бажано випити відвар в день приготування, наступного краще приготувати свіжий відвар.
- Сухі ягідки черемхи в кількості 50 грам залити 150 мл води, проварити на маленькому вогні близько 15 хвилин, вистояти. Додати 15 крапель прополісу (спиртової настоянки 20%). Випивати по одній третині склянки приблизно за півгодини до їди 3 рази в день.
- На одну десертну ложку кори черемхи взяти склянку окропу. На водяну баню, де потримати 20 хвилин, потім відфільтрувати відвар пити по половинці склянки три рази за добу.
Черемшину небезпечно використовувати часто і у великих кількостях, вона містить амігдалін. Амігдалин знаходиться у всіх кісточках сливових, розщеплюється в шлунку на сильний отрута – синильну кислоту, яка може викликати отруєння і, безпечну глюкозу. Не рекомендовано дітям до трьох років, вагітним та жінкам у період лактації.
Вишня звичайна (народні назви – звинувачуючи, серцева)
У вишні для лікувальних цілей використовуються плодоніжки, не здерев’янілі пагони, листя, коріння та ягоди.
Вишня прекрасний антисептик, при дрібних ранах литися вишні добре прикладати, для швидкого загоєння, вона підвищує згортання крові, зупиняє кровотечі, сприяє стабілізації серцевого ритму, володіє протизапальними властивостями, сильний сечогінний, застосовується в косметології.
Для лікування діареї використовують пагони, листя, плодоніжки.
- Для приготування відвару роздрібнюють сухі пагони і листочки, їх потрібно 100 грам, готову сировину заливають половиною літра води, 10 хвилин прокип’ятити. Після настоюють півгодини, фільтрують. Рекомендується випивати по півсклянки не менше трьох, але не більше шести склянок за день.
- На одну десертну ложку плодоніжок взяти 250 мл окропу. Кип’ятити близько чверті години, споживати 1 ст. л. в день по три рази.
З обережністю вживати при підвищеній кислотності, гастриті і виразковій хворобі в період загострення, для хворих на цукровий діабет, які страждають ожирінням, при запаленні і туберкульозі легенів.
Черешня (народні назви – пташина вишня, сердечник)
Застосовується при гіпертонії, атеросклерозі, анемії, стресах, депресіях, подагрі. Допомагає при захворюваннях нирок, ревматизмі, при гастритах із зниженою кислотністю.
При проносах використовують, як і у вишні, сушені плоди, молоді гілки, плодоніжки, листя.
Щоб приготувати настій, потрібно столову ложку з невеликою гіркою сушених ягід залити 200 мл холодної води, в темному місці вистоювати від 8 до 10 годин. Приймають настій по 50 грам (столова ложка) 3 рази за день.
Протипоказань мало – цукровий діабет, непрохідність кишечнику, підвищена кислотність. Самі ягоди небажано їсти відразу після їжі. Слід почекати хвилин 30.
