Пронос при хворобі Крона – методи діагностики та лікування


Пронос при хворобі Крона - методи діагностики та лікування

Характерні особливості хвороби Крона

Хвороба Крона є хронічним запальним захворюванням органів травної системи з характерним утворенням гранульом (вузлів), подібність доброякісної пухлини. Захворювання схильні всі вікові групи, зазвичай старше п’ятнадцяти років. Так як хвороба Крона – хронічний недуга, він супроводжує людину протягом усього життя, часом тривалими періодами. Запальні процеси поширюються на органи шлунково-кишкового тракту від ротової порожнини до кишечника і супроводжуються проблемами травлення, спазмами, болями, рідким стільцем, іноді запорами, кровотечами, нудотою, блювотою і іншими симптомами. В період ремісії дані ознаки можуть не проявлятися або присутні в незначній мірі, а під час загострення мають яскраво виражений характер. Прояви недуги сильно схожі з симптомами деяких захворювань шлунково-кишкового тракту, такими як, виразковий коліт або апендицит. Важливо правильно їх діагностувати, так як способи лікування різні, що можливо зробити тільки в стаціонарних умовах шляхом проведення ретельного комплексного дослідження.

 

Прослухати статтю:

Класифікація захворювання

Прийнято розділяти хвороба Крона на два типи:

  1. Першому типу властиво поразка одного з сегментів кишечника.
  2. Другий тип присвоюється при ураженні декількох органів травної системи (кишечник, шлунок або слизова ротової порожнини).

За характером захворювання виділяють три форми:

  • первинна – при перших проявах недуги;
  • безперервний – при наявності постійних, не проходять симптомів;
  • рецидивуючий – при периодичном прояві симптомів кожні шість місяців.

В залежності від області ураження, захворювання поділяють на п’ять видів:

  1. Илеоколит – запалення товстої кишки, що зачіпає клубової і ободочный відділи кишечника.
  2. Гранулематозний коліт – захворювання ободової кишки.
  3. Ілеїт – недуга клубового відділу.
  4. Шлунково-дуоденальний вигляд вражає двенадцатиперстный відділ кишечника і шлунок.
  5. Еюноилеит – запальний процес тонкого кишечника.

Найбільш часто запалення схильні клубової і товстий кишечник, тобто ілеоцекального область. Різні види кишкових запалень мають як схожі, так і різними симптомами. Серед численних ознак виділяють місцеві, загальні та позакишкові.

Місцеві прояви хвороби Крона

До них відносяться:

– болі в області живота, переважно внизу, з правої сторони, які виникають внаслідок посиленої роботи кишечника, що супроводжуються спазмами стравоходу;

– метеоризм – скупчення газів у шлунку або кишечнику, що супроводжуються здуттям живота, відчуттям важкості, які проходять після відходження газів;

– пронос, іноді кров’яної, з сильними болями, повторюваний до десяти разів на добу і більше, після якого больовий синдром притупляється;

– запор під час хвороби трапляється, але досить рідко;

– кишкова непрохідність, вимагає негайного хірургічного втручання;

– печія, представляє собою неприємне відчуття печіння за грудиною, в області стравоходу;

– відрижка, нудота і блювота – явні ознаки, що свідчать про проблеми шлунково-кишкового тракту;

– утворення свищів (проходів) у черевну порожнину або сусідній орган, через які виходить гнійна рідина, що є наслідком запального процесу;

– дисфагія – порушення функції ковтання, що супроводжується болями під час проковтування, попаданням їжі в ніс або трахею. Дисфагія викликана наявністю виразкових утворень в ротовій порожнині.

Це потрібно знати  Пронос у мами при грудному вскармиливании

Загальні симптоми захворювання

Загальні ознаки захворювання є наслідками зниження імунітету, до них можна віднести:

– ознаки інтоксикації;

– нездужання і слабкість;

– гарячковий стан і озноб, пов’язані з підвищенням температури тіла, яка сягає сорока градусів;

– втрата апетиту;

– втрата ваги в результаті частого спорожнення кишечника;

– сухість у роті пов’язана з зневодненням організму в результаті рідкого стільця;

– порушення функції всмоктування кишечника, внаслідок чого відбувається порушення обміну речовин із-за браку вітамінів і мінеральних елементів;

– змінюється колір сечі з-за негативного впливу на нирки;

– білки очей набувають жовтого відтінку, так як уражається печінка;

– порушення функції регенерації, рани на шкірі довго затягуються;

– рівень еритроцитів крові зменшується.

Перераховані ознаки можуть зникати частково або повністю на деякий час – період ремісії, і відновлюватися в період загострення.

Позакишкові симптоми

Крім вражаючих ознак травної системи, хвороба Крона проявляється негативним впливом на інші частини тіла:

– запальні шкірні прояви у вигляді висипу, хворобливих виразок, можливий розвиток таких шкірних захворювань, як еритема або піодермія;

– почервоніння очей, поява жовтизни, свербежу, розвиток кон’юнктивіту, кератиту, що призводять до зниження зору;

– захворювання печінки – гепатит, дистрофія, цироз, склерозуючий холангіт;

– хвороби сечостатевої системи (цистит, пієлонефрит, сечокам’яна хвороба;

– запалення жовчного міхура, можливі утворення каменів;

– запалення судин – васкуліт;

– захворювання крові, зниження згортання;

– остеопороз – втрата міцності кісткової тканини;

– пухлину і біль суглобів з обмеженням їх рухливості, розвиток артриту, артропатії;

– запальні процеси ротової порожнини, виразкові утворення на слизовій, розбухання ясен;

– болі в крижовій області – ознаки зі сакроілеїтом.

– ураження хребетного стовпа, що обмежує рухливість – анкілозуючий спондиліт.

Дані симптоми є ознакою хвороби Крона, якщо поєднуються з кишковими розладами та їх проявами.

Методи діагностики

Хвороба Крона характерна наявністю множинних ознак і одним з них є больовий синдром нижньої частини живота з правого боку, що часом виявляється лише під час медичного огляду. Під час первинного огляду з’ясовується загальний стан пацієнта, є проблеми травлення, що супроводжуються діареєю або запором, нудотою, блюванням, спазмами і т. д. Діагностується генетична схильність до захворювань травної системи, є чи у родичів проблеми шлунково-кишкового тракту. Більш детальне дослідження проводиться за допомогою лабораторних аналізів:

1. Аналіз крові для виявлення запальних процесів, на вміст кальцію, заліза, калію, натрію, магнію, хлору – основних показників обмінних процесів.

2. Аналіз сечі для з’ясування стану нирок та сечостатевої системи.

3. Аналіз калу:

– аналіз на кальпротектін, виявляє ознаки запалення кишечника;

– копрограма, аналіз калу на утримання неперетравлених частинок їжі, грубих харчових волокон, що дозволяє діагностувати злагодженість роботи органів травлення;

– аналіз на вміст крові в калових масах для виявлення ознак можливої кровотечі шлунково-кишкового тракту.

Хвороба Крона неможливо визначити без інструментальних методів дослідження.

Інструментальні методи діагностики

  1. Ультразвукове дослідження (УЗД) органів внутрішніх ознаки ураження: кишечник, печінка, нирки, жовчний міхур, підшлункова залоза.
  2. Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) – огляд стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки за допомогою оптичного приладу з метою виявлення запальних процесів.
  3. Хромоендоскопія – фарбування слизової оболонки кишечника барвним пігментом для виявлення характерних для захворювання вогнищ ушкодження.
  4. Колоноскопія – виявлення явних порушень функцій товстої кишки спеціальним апаратом.
  5. Іригоскопія – процедура діагностики на рентгенологічному апараті патологій товстого кишечника.
  6. Ендоскопія – метод полягає в проковтуванні пацієнтом відеокапсули, що дозволяє відстежити стан слизової кишечника і шлунка.
  7. Колонография – комп’ютерна діагностика товстої кишки.
  8. Комп’ютерна томографія – дослідження органів черевної порожнини, відрізняється більш чіткими знімками, ніж при рентгенографії.
  9. Энтероскопия – метод детального дослідження тонкої кишки, що дозволяє визначити дрібні пошкодження, причиною яких є хвороба Крона.
  10. Біопсія – дослідження клітин органів на наявність пухлини.
Це потрібно знати  Лікувальні властивості шипшини при діареї

Причини розвитку захворювання

До теперішнього часу явні збудники захворювання не виявлено, але є різні фактори, які спонукають до розвитку недуги:

  1. Генетична схильність. У сімнадцяти відсотків хворих є родичі з діагнозом хвороба Крона.
  2. Бактеріально-інфекційне вплив.
  3. Незвичайне властивість імунітету деяких хворих – сприйняття їжі як чужорідного тіла, в результаті захисна система організму виробляє велику кількість лейкоцитів.
  4. Нездоровий спосіб життя – куріння і алкоголь сприяють розвитку захворювання внаслідок інтоксикації.
  5. Часті стреси.
  6. Алергія на продукти харчування і лікарські препарати.
  7. Прийом лікарських препаратів, що негативно впливають на органи травлення.
  8. Порушення харчування.
  9. Погана екологія.

Методи лікування

Хвороба Крона належить до хронічних захворювань, від її симптомів неможливо позбутися назавжди, їх ліквідують на строк, тривалість якого залежить від стану імунної системи, способу життя, способів лікування. Для зняття больових відчуттів, застосовують спазмолітики: но-шпу, панадол або бускопан у дозі, рівній не більше двох таблеток за один прийом. Протипоказаний прийом нестероїдних препаратів, аспірину, ібупрофену. При проносі без кровотечі використовують лоперамід, імодіум. Перший прийом препаратів становить чотири міліграми, далі по два міліграма після кожного спорожнення кишечника, але не більше шістнадцяти міліграм в добу. При запаленні тільки товстої кишки, як протизапальний засіб використовують сульфасалазин. У більш важких випадках додатково призначається прийом імунодепресантів, кортикостреоидов – це гормональні засоби, що запобігають запалення, антибіотиків. Лікування супроводжується обов’язковим прийомом вітамінних препаратів, особливо важливо заповнити запас кальцію, вітамінів Д, Е, F, В12. Хірургічне втручання, що вимагається у випадках виявлення раку кишки, свищів або при тривалій кровотечі, полягає у видаленні ураженої ділянки.

Народні методи лікування

Існує безліч рослин, здатних значно поліпшити стан хворого: зняти запалення і больовий синдром, усунути діарею, здуття та спазми.

  1. Одну столову ложку збору, приготованого з рівних частин кореня валеріани і м’яти, квіток ромашки, плодів кмину залити склянкою гарячої води. Дати настоятися не менше години, процідити. Беруть готовий розчин по половині склянки тричі на добу.
  2. Лушпиння ріпчастої цибулі відома загоюючим ефектом при запаленні кишечника. Її додають в будь-яку страву при готуванні. А можна зробити відвар з однієї склянки лушпиння і двох літрів води, який кип’ятять приблизно годину. Відвар проціджують, приймають по сто мілілітрів до шести разів на добу, залежно від стану хворого.
  3. Для усунення кишкових спазмів і загоєння виразок рекомендується вживати настій з кореня солодки. Півтора грама подрібненого кореня заливають склянкою води і кип’ятять десять хвилин. Отриманий відвар випивають за один прийом. Приймають три рази в день.
  4. Для зміцнення стінок кишечника можна приготувати настоянку з двохсот грамів молодих голівок соняшнику і половини літра спирту. Наполягати десять днів у скляній тарі. Чайну ложку настоянки розводять зі ста мл води, приймають два рази на день до прийому їжі.
  5. Хорошим народним засобом є настій з гранатових кірок.
Це потрібно знати  Про що свідчить пронос з піною у дитини

Рекомендації

Хворим, особливо в період загострення слід дотримуватися постільного режиму, убезпечитися від стресових ситуацій. Тобто повний спокій. Важливо дотримувати правильне харчування, яке повинно бути регулярним і невеликими порціями. Час між прийомами їжі – не більше трьох годин. Не можна дуже гаряче, холодне, рекомендована температура вживаних страв – від п’ятнадцяти до шістдесяти градусів. Дотримання дієти багато в чому визначає перебіг хвороби. Виключено вживати смажене, копчене, кисле, гостре.

До заборонених продуктів можна віднести: жирні сорти м’яса і риби, ковбасні вироби, алкоголь, кава, газована вода, соки в чистому вигляді, міцно заварений чай, приправи, спеції, гриби, свіжі фрукти і овочі (особливо капуста), свіжий хліб, бобові, пшонка, перловка, напівфабрикати, консервні вироби, мед, шоколад, здобні булочки.

Дозволені продукти: пшеничний хліб, пролежав більше доби, каша з вівсянки або манки, варене яйце – не більше одного на добу, в невеликих кількостях молоко і сир, макарони, нежирне м’ясо, нежирна риба, тушковані або варені овочі, розбавлені водою соки, компот, супчики з рисом, картоплею.

При сильній діареї в раціон включають більше м’ясних продуктів, а також рясне пиття.

Хвороба Крона та вагітність

Шанси зачати дитини у жінок, що страждають на цю недугу, знижуються майже вдвічі, це стосується періодів загострення захворювання. На період ремісії можливість зачати і виносити здорову дитину шанси збільшуються. Тому планувати вагітність варто в цей момент. Слід знати деякі особливості перебігу вагітності при хворобі Крона. До них відносяться високий ризик викиднів та передчасних пологів, а також можливість гіпотрофії плода, затримки у фізичному розвитку. До того ж не виключено переривання вагітності в разі ускладнення захворювання або застосування методу кесаревого розтину. Проведення діагностики хвороби під час вагітності проблемно-за зміщення товстої кишки.

Хвороба Крона у дітей

У дітей це захворювання може викликати важкі наслідки, пов’язані з формуванням організму – затримка в розвитку, статевому дозріванні. Ознаки захворювання у дітей ті ж, що у дорослих: рідкий кров’яний стілець, больові відчуття, спазми, підвищена температура, артрит, стоматит, порушення зору та інші. До причин виникнення хвороби в ранньому віці слід додати:

  • ускладнення, викликані важкими пологами;
  • штучне вигодовування;
  • у школярів – сильні розумові навантаження і пов’язані з ними стреси;
  • лікарські препарати, особливо антибіотики;
  • неправильний раціон харчування.

Для лікування використовуються препарати салофальк або пентас в залежності від області поразки. При важкому розвитку захворювання, призначають глюкокортикостероїди, до них відноситься преднидазол. А також вітамінні препарати.

З народних засобів лікування захворювання у дітей, можна запропонувати наступні:

  1. З блювотними позивами, нудотою відмінно справляється настоянка м’яти і полину, яку приймають за десять-двадцять крапель, залежить від віку дитини.
  2. Відвар з чорниці – допоможе швидко впорається з проносом, допоможе налагодити травлення. Крім відвару можна приготувати кисіль, настій, або просто використовувати сушені ягоди.
  3. Настій з яблук – по двісті мілілітрів три рази на день. Нарізані яблука заливають приблизно на півгодини окропом і додають мед.