Харчові інфекції – група захворювань, яка об’єднує гострі кишкові інфекції, викликані різними бактеріями й патогенними мікроорганізмами. Розвиток хвороби починається після приймання неякісної або зіпсованої їжі, забрудненої токсинами.
Харчова інфекція – це патологія, яка викликана патогенними або умовно-патогенними мікробами (мікроорганізми, постійно знаходяться на слизовій оболонці органів шлунково-кишкового тракту, при несприятливих умовах починають паразитувати). Вони здатні виробляти ентеротоксини за межами організму людини.
Зміст
Бактерії, що викликають харчові інфекції
Бактеріологами виявлено більше 30 різновидів патологічних мікроорганізмів, здатних привести до розвитку токсикоінфекції. Вони широко поширені в навколишній природі й мають високу стійкість до зовнішніх факторів – сонячне світло, перепад температур (спека, морози), сильний вітер, вологість повітря. Бактерії дуже швидко розмножуються і здатні протягом декількох годин утворювати мільярдні колонії.
Численні мікроорганізми, що викликають харчову інфекцію, відрізняються своєю антигенною структурою, але це не відбивається на механізмі розвитку захворювань. Клінічні симптоми й тривалість хвороб ідентичні. Тому вони всі об’єднані в групу – харчові інфекції.
Отруєння їжею відбувається фекально-оральним шляхом. Контамінація (забруднення) продуктів – фактор передачі збудника. Імунна система людини стійка до бактерій, тому щоб відбулося зараження, потрібна велика інфікуюча доза, не менше 108 клітин збудника. Це можливо тільки при вживанні неякісної їжі, яка є ідеальним живильним середовищем для розмноження патогенних мікроорганізмів.
Бактерії, що викликають харчові токсикоінфекції:
- бацила;
- клостридії;
- ентеробактерії;
- ентерококи;
- ешерихії;
- протей;
- сальмонела;
- шигели;
- стафілокок;
- стрептокок.
Найбільш небезпечні продукти, які перед вживанням не піддаються термічній обробці. Найчастіше людина отруюється молочними продуктами, м’ясом, рибою, кондитерськими виробами з кремом, рідше причиною інфікування стають салати, вінегрети, соуси.
Для харчових інфекцій характерна сезонність, більшість випадків фіксується в теплу пору року, а також масовість (зараження групами).
Клінічна картина харчових інфекцій
Потрапляючи в шлунково-кишковому тракті, збудник починає інтенсивно виробляти токсини. Це призводить до запалення слизової оболонки тонкого кишечника. Бактерії, що викликають харчову інфекцію, не поширюються по всьому організму, тому запальний процес обмежується тільки епітелієм шлунково-кишкового тракту. Розвиток ознак хвороби проходить за трьома напрямками.
Гастроентеричний симптом
Поразка слизової оболонки тонкого кишківника проявляється розладами травної системи. Людину нудить, потім з’являється багаторазова блювота. Одночасно розвивається діарея.
Характеристика стільця:
- рідкий;
- водянистий;
- містить неперетравлені частинки харчових продуктів;
- має неприємний, різкий запах;
- частота актів дефекації може досягати 15 разів на добу і більше.
При харчових інфекціях в стільці не повинно бути присутнім багато слизу, гною або крові. Якщо такі домішки є, слід запідозрити холеру, дизентерію або інші небезпечні інфекційні хвороби.
Пацієнти відчувають дискомфорт в животі, тягнуть і ниючі болі. У період виражених симптомів больові відчуття посилюються, приймають переймоподібний характер.
Симптоми інтоксикації організму
Хвороба починається раптово, людина відчуває різку слабкість, занепад сил. З’являється головний біль, ломота в тілі.
У хворого починається озноб. Поступово підвищується температура. У важких випадках її показники досягають 39-40°. Гострий період в середньому триває від 12 годин до 1,5 доби.
Шкіра людини стає блідою, потім набуває синій відтінок. Артеріальний тиск незначно знижується, серцебиття частішає.
Симптоми зневоднення організму
На тлі рясної діареї і блювоти стрімко розвивається зневоднення організму. Ознаки легкого ступеня втрати рідини:
- сухість у роті, спрага;
- сухі шкірні покриви;
- зниження маси тіла.
При середньому і важкому зневодненні у пацієнтів посилюється інтоксикація організму, що негативно впливає на нервову і сечовидільну систему. Розвиваються судоми за типом епілептичних. Нирки не справляються зі своїми функціями, що призводить до анурії – відсутність сечі. Такий стан часто викликає колапс або шок.
Терапевтичні заходи
Лікування харчової інфекції спрямоване на усунення зневоднення організму. Якщо перебіг хвороби легке, а самопочуття пацієнта задовільний, призначають препарати для пероральної регідратації (всередину) – порошки для приготування сольових розчинів. Вони заповнюють дефіцит електролітів, які організм втрачає з блювотними і каловими масами.
Препарат:
- Гастроліт;
- регідрон;
- орасан;
- глюкосолан.
Якщо пацієнт знаходиться у важкому стані, призначають внутрішньовенні вливання сольових розчинів – NaCl 0,9%, глюкоза 5%, дисоль, трисоль.
Згідно з рекомендаціями ВООЗ, при лікуванні харчових інфекцій прийом антибіотиків не потрібно. Антибактеріальні препарати призначають тільки в двох випадках – при підозрі на холеру і наявності крові в калі. Також вони показані важким пацієнтам, у яких розвинулися ускладнення – сепсис, пневмонія.
Для нормалізації стільця пацієнтам призначають дієту №4 – щадна дієта при гострих запальних процесах слизової шлунково-кишкового тракту. При поліпшенні самопочуття переходять на дієту №2 – стіл, який призначають при хронічних хворобах травної системи, а також в період одужання після гострих отруєнь.
Паралельно хворим призначають симптоматичне лікування:
- ентеросорбенти для боротьби з проносом-смекта;
- антацидні препарати для усунення нудоти і печії-алмагель – Ренні;
- спазмолітичні засоби для купірування болю в животі-але-шпа;
- нестероїдні препарати для зняття запалення-диклофенак, Ібупрофен;
- біфідо – і лактобактерії;
- вітамін.
Профілактика
Профілактика харчових інфекцій повинна здійснюватися за двома напрямками-на виробництві і вдома.
На підприємствах (молокозаводи, птахоферми, м’ясокомбінати) повинен постійно здійснюватися поточний контроль ветеринарними службами, санітарно-епідеміологічними станціями.
З метою запобігати поширенню харчової інфекції пацієнти після одужання повинні протягом 3 місяців проходити Бактеріологічне дослідження калу. Якщо співробітники харчової промисловості є бактеріоносіями, до роботи вони не допускаються.
У домашніх умовах профілактика харчової інфекції – правильне зберігання продуктів, дотримання технічних норм при приготуванні їжі, ретельне миття й обробка перед вживанням тих продуктів, які не піддаються термічній обробці.
Харчова інфекція широко поширена серед населення. При своєчасному зверненні до медичного закладу вона не становить загрози для життя. Залежно від стану хворого лікування може проходити як в стаціонарних, так і амбулаторних умовах.
