Мускарин (англ. Muscarine) — отруйний алкалоїд, що міститься в базидіомікотових грибах: мухоморах, говорушках, плютках та інших. Мускарин це алкалоїд природного походження, який входить до складу деяких отруйних грибів. Попри сильну токсичність хімічної сполуки, народні цілителі використовують настоянку мухомора для лікування онкологічних захворювань. З цих грибів люди з наркотичною залежністю готують розчини, що викликають ейфорію і галюцинації. Так що отруєння мускарином не є великою рідкістю. При передозуванні або фатальну помилку при зборі грибів розвивається інтоксикація, іноді закінчується смертю людини.
Зміст
Характеристика мускарину
Структура токсину досі не встановлена, тому хіміки користуються емпіричною формулою природного мускарину. Алкалоїд являє собою густу рідину нейтрального запаху і смаку з основними показниками PH. Якщо після висушування до сухої суміші додати кілька крапель будь-якої неорганічної кислоти, відбудеться бурхлива хімічна реакція. Її результатом стане утворення дрібних безбарвних кристалів мускарину, нестійких на відкритому повітрі. Достатньо всього декількох хвилин, щоб алкалоїд втратив тверду форму і прийняв сиропообразний вигляд.
Цікавий факт-мускарин, синтезований в лабораторних умовах, істотно відрізняється від того, який міститься в мухоморах. При проведенні дослідів на земноводних була встановлена не ідентичність штучного і природного алкалоїдів.
Мускарин здатний швидко розчинятися у водних і спиртовмісних рідинах, А ось в ефірах він абсолютно нерозчинний. Отруйна речовина проявляє себе в процесі хімічних реакцій наступним чином:
- При температурі кипіння води алкалоїд розкладається з утворенням слабкого аромату тютюнового диму.
- Якщо обробити рідкий мускарин оксидом свинцю або сильною основою, то утворюється третинний Амін, легкозаймистий і гігроскопічний.
- Сірчана і соляна кислота гідролізують алкалоїд, перетворюючи його в безбарвні кристали.
Вчені намагалися виділити природний мускарин ще на початку минулого століття. Були отримані отруйні сполуки з сечі кроликів, кішок, а також розкладається трупа наваги. Але вони всі є лише ізомерами грибного мускарину. Це не заважає об’єднувати всі алкалоїди в одну групу і не залишати спроб синтезувати штучний токсин, який був би повним аналогом отрути з мухоморів.
Значення мускарину для медицини та токсикології
Природні грибні алкалоїди, як і синтетичні, не застосовуються для терапії захворювань. У фармакології, медицині, токсикології проводяться дослідження мускарину для можливого використання в якості лікарського засобу. Кілька десятків років тому лікарі намагалися застосовувати токсичну сполуку для послаблення симптомів епілепсії, доброякісних та злоякісних новоутворень.
Слабкими розведеннями мускарину раніше лікували запальні очні патології, пухлини залоз, трофічні виразки. Але часте виникнення отруєння звело нанівець такі спроби терапії захворювань.
Алкалоїд належати до виду парасимпатикотропних токсинів. Дана група отрут збудливо діє на периферичну нервову систему, проявляючи виборче дію. Рідко зустрічається здатність відкриває великі перспективи для подальшого вивчення фізико-хімічних властивостей мускарину, його можливого використання в терапії різних патологій.
Токсична сполука застосовується в експериментальних дослідженнях для вивчення функціональної активності холінергічних процесів, будови холінорецепторів. Після введення малих доз алкалоїду земноводним діагностувалося порушення серцевого ритму. Якщо використовувана кількість отрути було вище середніх значень, то систолічні скорочення спочатку сповільнювалися і ставали слабкіше. А діастолічна фаза характеризувалася повною зупинкою серця. Мускарин, виділений з грибів, має наступні властивості:
- підвищує секрецію жовчі, збільшує відділення соку підшлункової залози;
- активізує залози, розташовані в шлунково-кишковому тракті;
- збільшує активність слинних, потових і слізних залоз.
Мускарин подразнює нервові закінчення, провокуючи посилену роботу будь-якої залози. Вивчення алкалоїду дозволило вченим синтезувати ефективну протиотруту. При введенні антидота на різних стадіях отруєння відзначалося повне одужання постраждалих.
Як можна отруїтися мускарином
При зборі й переробці грибів слід бути вкрай обережними. Звичайно, яскравий великий мухомор важко сплутати з іншими представниками грибного царства. Але плодові тіла з червоними капелюшками не є основними джерелами мускарину. Особливу отруйність мухоморам надає поєднання декількох отрут, яке вони використовують для умертвіння шкідливих комах і слимаків.
Любителі тихого полювання часто отримують отруєння при зборі умовно-їстівних грибів, що містять мускарин. Деякі лісові дари накопичують велику кількість отрути в осінній період, не надаючи токсичну дію на організм людини в інший час.
Крім червоного і пантерного мухоморів, мускарин міститься в наступних грибах:
- Різні види волоконниц.
- Говорушка розтріскується.
- Говорушка білувата.
- Говорушка воскувата.
- Рожева міцена.
Велика кількість мускарину виявлено в складі грибів, що належати до сімейства паутіннікових, особливо в гебеломі і вогнівці. Приготування лісових дарів методом сухе засолювання, без попередньої термічної обробки вкрай небезпечно. Будь-який з перерахованих вище грибів, потрапивши в діжку з їстівними плодовими тілами в єдиному екземплярі, спровокує гостре мускаринове отруєння.
Токсикологи давно попереджають про наявність високих доз алкалоїду в смачних свинушках. Підступність цих грибів полягає в здатності зрілих екземплярів кумулювати мускарин в значних концентраціях. При вживанні свинушки товстої лікарі часто діагностують отруєння, головною ознакою якого є порушення роботи кишківника.
Механізм отруєння природним алкалоїдом
Так як алкалоїд відноситься до амінів, то він не володіє здатність проникати через гематоенцефалічні бар’єри (фізіологічний бар’єр між кровоносним руслом і центральною нервовою системою). У мускарина відсутня вражаюча дія на центральну нервову систему, але він провокує зниження функціональної активності периферичних нервових закінчень. Під його впливом вибірково збуджуються холінергічні рецептори, які отримали назву М-рецепторів, або мускаринових рецепторів. Після підвищення їх активності:
- розширюються кровоносні судини (вени, артерії, капіляри);
- відбувається спазм гладкої мускулатури;
- сповільнюються серцеві скорочення.
При отруєнні значними дозами алкалоїду ритм настільки послаблюється, що відбувається повна зупинка серця.
Інтоксикація мускарином супроводжується сильним спазмом гладком’язових волокон. Це особливо помітно у людини з дефіцитом маси тіла: в області живота видно хвилеподібні, хаотичні рухи при здійсненні перистальтики.
Скорочення кишківника особливо небезпечні для вагітних жінок, бо зможуть спровокувати викидень в будь-якому триместрі. Тому гінекологи рекомендують при виношуванні дитини й в період лактації відмовитися від вживання страв з грибами. Особливо небезпечні плодові тіла з мускарином, які належати до умовно-їстівних видів.
Симптоми мускаринового отруєння
Ознаки інтоксикація мухоморами нагадують симптоми отруєння м-холіноміметиками, в тому числі і мускарином. Але існують відмінності, адже в цих грибах містяться інші токсичні сполуки, які володіють подібними з атропіном властивостями. Такі отрути здатні купірувати руйнує нервові закінчення дію мускарину і викликати свої характерні ознаки.
Сукупність симптоматики атропіну і мускарину при отруєнні мухоморами призводить до характерної клінічній картині. У потерпілого в організмі частково втрачається здатність до згортання крові, що може стати причиною внутрішнього крововиливу.
Після вживання грибів, що містять виключно мускарин, у людини з’являються симптоми отруєння цим алкалоїдом. Збудливу дію токсичної речовини на гладком’язові волокна викликає сильне скорочення шлункової стінки, селезінки, середньої оболонки сечового міхура. Попадання всередину організму навіть незначної дози мускарину провокує такі ознаки отруєння:
- Розвивається гіпертермія, яка провокує гарячковий стан, озноб, холодну піт.
- Порушується робота шлунково-кишкового тракту. У потерпілого з’являється нудота, а потім відкривається блювота. При незначних дозах мускарину людина страждає від кислої відрижки, метеоризму, здуття живота, болю в епігастральній ділянці, відчуття гіркоти в роті.
- Для цього виду отруєння характерна діарея і мимовільне спорожнення кишечника.
- До видимих симптомів відносяться яскравий рум’янець, рясне потовиділення, блідість і сухість шкірних покривів, розширення зіниць.
- Серцевий ритм сповільнюється, пульс стає ниткоподібним, дихання поверхневим і утрудненим.
- Порушується робота сечовидільної системи, сеча набуває темний колір і неприємний запах.
- Виникає незначна артеріальна гіпертензія змінюється різким падінням тиску до самих нижніх показань. Можливий розвиток колапсу через зниження обсягу і швидкості циркулюючої крові.
Через 20 хвилин спочатку розвитку отруєння у потерпілого виникає тремор нижніх і верхніх кінцівок, що переходить в інтенсивні судоми. Людина відчуває занепокоєння, страх, запаморочення, сонливість. Через півгодини порушується координація рухів, знижуються сухожильні і м’язові рефлекси.
Важливим симптомом отруєння є спазм акомодації, що викликає помилкову короткозорість – тимчасовий розлад зору. Потерпілий від мускарину не може розрізняти предмети, що знаходяться від нього на відстані витягнутої руки. У жінок, які годують дитину грудьми, починає підтікати молоко.
Причиною смерті від інтоксикації мускарином завжди стають порушення дихання і зупинка серця. Коматозний стан при відсутності лікування триває 1-2 доби, а потім людина помирає. Якщо доза токсичної речовини була незначною, то прогноз на повне одужання сприятливий.
Перша допомога при отруєнні
Смертельна доза мускарину становить 0,5 г.при виникненні навіть незначних симптомів отруєння слід негайно викликати бригаду швидкої допомоги. До приїзду лікаря потрібно полегшити стан потерпілого, зробивши наступні заходи допомоги:
- укласти людину на бік, заспокоїти;
- викликати блювоту блідо-рожевим розчином калію перманганату до відходження зі шлунка чистої води;
- дати потерпілому зв’язують токсини препарати: адсорбенти або ентеросорбенти.
Добре зв’яже мускарин міцний солодкий чай, бо в ньому міститься багато таніну. Лікар при необхідності госпіталізує пацієнта, введе йому протиотруту, поставить крапельницю з розчинами солей і глюкози. Не можна проводити самостійне лікування з використанням спазмолітиків або діуретиків. Незнання механізмів отруєння призведе до тяжких ускладнень, смерті людини.
