Пронос у кішки після стерилізації

Після проведення операції, при якій тварина втрачає здатність до запліднення, припиняється виробництво гормону естрогену і сповільнюється метаболізм. Це призводить до підвищення апетиту і швидкому набору ваги. Через якийсь час після стерилізації або від неправильного годування у кішки може виникнути пронос.

Діарея, яка виникла у кішок, являє собою послаблення стільця і свідчить про присутність того чи іншого захворювання шлунково-кишкового тракту. Це може бути реакцією організму на лікарські засоби, які були використані під час стерилізації (наприклад, наркоз). Вони здатні дратувати стінки кишечника, викликаючи при цьому часті позиви до дефекації з рідким стільцем.

Іншими причинами можуть стати кишкові інфекції або хвороби органів травлення, які проявили себе на тлі зниженого імунітету. Лікування вдома неприпустимо, так як неправильно підібране ліки або неправильний діагноз принесуть тільки шкоду тварині. Також як і у людей, у кішок може спостерігатися розрідження стільця на фоні стресу або переживань. Лікування буде полягати в ліквідації стресової ситуації, а також прийом заспокійливих засобів.

Проведення терапії при діареї у тварини безпосередньо залежить від ступеня тяжкості та причини розвитку послаблення стільця. Іноді досить просто витримати кілька днів голодну дієту і зменшити кількість води протягом приблизно 5-6 годин після операції. При цьому дотримувати повного спокою тварини. З метою уникнення зневоднення потрібно давати пити воду кішці через рот маленькими порціями, але часто. Для найкращого ефекту вода повинна бути кип’яченою, з додаванням солі або готового відвару ромашки. Вітається вживання спеціальних розчинів, з розчиненими в них корисні мікроелементи: калій, хлор, натрій. Через 2-3 дні раціон тварини можна почати трохи розширювати, збільшуючи добову дозу їжі. Якщо пронос не має домішок, допускається напування кішки рисовим відваром. При наявність якої-небудь інфекції, призначається курс антибіотикотерапії з використанням біфідобактерій і пробіотиків. З метою профілактики переходу проносу в хронічну форму, рекомендується протягом 2-3 тижнів дотримуватися дієти з харчування тваринного.

Коли варто звернутися до ветеринара?

Якщо з’явилися такі ознаки, варто в екстреному порядку звернутися за допомогою фахівця:

• безперервна діарея (тривалість якої більше 24 годин);
• дуже водянисті і рідкі калові маси;
• постійне нявкання і стогони, які свідчать про болях в животі;
• домішки крові та слизу в калових масах;
• сильна слабкість і байдужість до всього, що відбувається;
• підйом температури;
• поява конвульсій і судомних нападів;
• блідість ясен і носа;
• безперервна блювота;
• постійне відчуття спраги, яку неможливо втамувати;
• яскраво виражений неприємний запах калових мас.

Пронос з блювотою після стерилізації

Після проведення стерилізації (кастрації) у кішок, як у будь-яких живих істот, знижується захисна система організму. Саме в цей період ризик заразитися інфекційними хворобами дуже великий. Деякі захворювання викликають блювоту, розлад стільця і підйом температури:

1. Вірусний перитоніт розвивається внаслідок попадання в організм тварини коронавіруса повітряно-крапельним, фекально-оральним і трансплацентарным шляхом. Розрізняють дві форми хвороби: суху і ексудативну (із випотом і скупченням рідини в порожнині очеревини). При сухій формі відзначаються наступні ознаки: анорексія, байдужість до всього, що відбувається, зниження маси тіла, каламутність склоподібного тіла очей, поява жовтяниці, збільшення лімфовузлів і печінки, можуть спостерігатися неврологічні порушення (нетримання сечі, конвульсії та інші). При ексудативно формі з’являється: підвищення температури, збільшення об’єму живота, печінки, лімфовузлів, втрата апетиту, зниження маси тіла, блювання і пронос на початковому етапі, у кошенят зупиняється розвиток. Спеціально розробленого методу лікування немає. Лікар призначає глюкокортикостероїди, антибіотики, імуностимулюючі препарати. Також не обійтися без пункції черевної порожнини для видалення скупчення ексудату.
2. Панлейкопенія (котяча чума, котячий тиф, інфекційний гастроентерит) – гостре вірусне захворювання, яке викликає вірус панлейкопенії. Зараження відбувається повітряно-крапельним, аліментарним шляхом, а також при прямому контакті з зараженими предметами (підстилка, посуд). Основними симптомами захворювання є: втрата апетиту, висока температура тіла, діарея або запор, часта блювота зеленого кольору з домішками слизу, виразки по краю мови, з’являються гнійні виділення з очей (кон’юнктивіт). При ненаданні своєчасної допомоги тварині, воно може загинути. Смертність кішок у віці від 2-3 місяців становить 89%.
3. Непрохідність ШЛУНКОВО-кишкового тракту зустрічається досить часто у кішок не залежно від віку і породи. Це неінфекційне захворювання, яке характеризується порушенням проходження вмісту кишечнику, пригніченням моторики і симптомами загальної інтоксикації. Причиною непрохідності може стати велика їжа, кістки, гельмінти та інші неїстівні предмети (мішура, нитки, ганчірочки, коми вовни). Клінічна картина полягає в нестримному блюванні, проносі на ранньому етапі і запорі в розпал захворювання, відсутність апетиту і відмова від їжі, загальний стан кішки незадовільний: тварина млявий, апатичний, пригнічений. Лікування непрохідності здійснюється тільки хірургічним шляхом.

Пронос у мейн куна

Кішки породи мейн кун є найбільшими серед домашніх представників котячого роду. Але як і у всіх ссавців можливий ризик появи рідкого стільця. При появі цього неприємного симптому варто звернути увагу на кілька характеристик: консистенція, запах, частота випорожнень, колір і наявність домішок у калі.

Діарея може виникнути навіть у здорової тварини. Існує кілька причин, які служать поштовхів для розвитку неприємного симптому:

• недоброякісні продукти, які можуть викликати харчове отруєння;
• порушення дієти або вживання в їжу «неправильних» продуктів харчування (жирне, пряне, одноманітна їжа, наприклад молоко або м’ясо);
• перехід на іншу питну воду;
• перехід на інше харчування, наприклад, заміна звичайної їжі на сухий корм або початок підгодовування кошеня;
• раптові нервові перенапруження (похід до ветеринарного лікаря або поява в будинку дитини);
• довга поїздка в автомобілі чи іншому транспорті (кінетоз або морська хвороба).

Але всі перераховані вище проблеми легко ліквідувати, а як результат усунути діарею. Набагато серйозніше, коли пронос викликають які-небудь захворювання. Їх досить багато, тому буде не зайвим показати лікарю свого вихованця при виникненні перших симптомів розлади травної системи:

• гельмінтози та інші паразити (круглі черв’яки, кокцидії, лямблії, ехінококк);
• всілякі віруси, палички і бактерії (клостридії, сальмонела, ротавірус, лейкемія, чума);
• ураження грибковими інфекціями (наприклад, гістоплазмоз);
• кишкова непрохідність;
• онкологічні захворювання органів травної системи;
• різні хвороби печінки і нирок;
• деякі ендокринні захворювання (цукровий діабет та гіпотеріоз).

При появі проносу у кішки не варто починати паніку. Головне з’ясувати причину недуги і почати правильне лікування. В іншому випадку, стан тварини може помітно погіршати, а кінцевий результат буде сумних і жалюгідних.

Чому виникає понос після стерилізації?

Виникнення проносу після стерилізації найбільш часто виникає через подразнення стінок кишечника. Це можуть бути медикаменти, токсини, переїдання, нервове перенапруження, дефіцит лактози у кошенят та інші дратівливі чинники.

Поява рідкого стільця після наркозу явище не рідкісне. Лікарські засоби, що використовуються під час проведення операції, мають здатність дратувати кишечник, посилюючи його перистальтику.

Пронос у британської кішки

До подразників товстої кишки можна віднести: мишей та вуличних птахів, мертвечину, жирну і пряну їжу, папір, пластик, шматочки матеріалу, траву. Серед токсинів, які кішка може проковтнути разом з їжею, виділяють бензин і гас, машинне масло, засоби для чищення ванної кімнати і туалету, розчини для миття посуду, отруйні рослини та гриби, а також багато інших. Але ризик отруєння токсичними речовинами досить низький, так як кішки британської породи дуже розбірливі в їжі. Якщо ж отруєння настав, то, швидше за все, коли тварина доглядала за лапами і шерстю, вилизуючи їх. Тоді, крім рясного водянистого стільця, приєднується неодноразова блювота.

Лактозную недостатність можна зустріти не тільки серед людей. У кошенят британців ця недуга зустрічається часто і супроводжується послабленням стільця при вживанні в їжу молока і молочних продуктів. Вкрай рідко можна зустріти прояв алергії на деякі продукти: риба, м’ясо свині чи корови, яйця, деякі спеціалізовані котячі корми.

Для з’ясування причини проносу, необхідно досліджувати кал: консистенцію, запах, частота дефекацій і загальне самопочуття кішки. При появі чорного проносу, можна говорити про кровотечі у верхніх відділах ШКТ, а прожилки крові або червоний пронос свідчать про плин крові з товстого кишечника. При появі білого стільця можна запідозрити захворювання печінки, так як в ньому відсутня жовч. При ураженні кишечника токсинами або інфекцією, калові маси стають пінистими, смердючими і мають жовтуватий або зеленуватий відтінок. Якщо частота дефекацій менше 3 разів за день, то це може вказувати на незначні розлади травної системи. Якщо більше 5-7 разів, то про розвиток гострого ентероколіту.

Лікування призначається виключно лікарем, враховуючи причину виникнення проносу, стан кішки та особливості розвитку даної породи. Якщо не проводити належного лікування, почнеться зневоднення організму тварини з швидким летальним результатом.

Чим годувати кішку при проносі

Незалежно від причини, яка може викликати діарею, слід виконувати три правила:

• лікувати тільки тими препаратами, які прописав ветеринарний лікар;
• протягом кількох діб витримати голодну дієту;
• при відсутності блювання давати пити тварині чисту кип’ячену воду, це допоможе впоратися з зневодненням організму звіра.

При виникненні діареї варто перевести тварину на щадну дієту, яка включає в себе тільки легкозасвоювану їжу. Рекомендовано давати кішкам відварну картоплю, рис та інші варені продукти. Порції повинні бути маленькими, а прийоми їжі частими. Якщо нагодувати тварини відразу великою кількістю їжі, це може спровокувати поява блювоти. Проміжки між годуваннями повинні бути не менше 2 годин. Якщо пронос у проміжках не виникає, можна годувати тварину ще раз. При поліпшенні стану здоров’я кішки обсяг їжі можна збільшувати, при цьому скорочувати кількість годувань. Для найкращого ефекту, необхідно дотримуватися такої делікатної дієтою не менше кількох тижнів.

Прогулянки здійснювати під час хвороби краще всього на руках або повідку. Це дозволяє більш уважно стежити за станом кішки і контролювати частоту мочевыделений, блювоти, проносу і інші симптоми. Так само виключається ймовірність з’їдання на вулиці неякісних продуктів або інших шкідливих для вихованця компонентів.

Давати будь-які медикаменти, без погодження з ветеринаром, категорично заборонено! При гострому проносі прийом лікарських засобів може викликати несприятливі наслідки.

Ні в якому разі не можна давати кішках лікарські засоби, призначені для людей і інших тварин. Вони можуть надавати токсичну дію на організм домашнього вихованця і викликати ряд серйозних ускладнень.

Якщо ж стілець не відновлюється при дотриманні всіх правил по догляду за звіром, або з’являється знову через короткий період часу, необхідно в найкоротші терміни зв’язатися з фахівцем.