Хронічна діарея — це синдром тривалого (довше 4 тижнів) існування діареї. Діарея визначається, як збільшення частоти дефекацій понад 3 разів за добу, а також обсягу калових мас – більш ніж 200 мл за одне випорожнення. Добовий обсяг калових мас при діареї становить понад 500 мл, вони мають водянистий характер.
Зміст
Чому виникає такий стан
Порушення стільця у вигляді проносу, запору є симптомами (або синдромами, коли симптомів багато), які проявляються при різних хворобах. Їх вираженість визначає тяжкість перебігу захворювання. Причини, за якими виникає хронічна діарея, можна розділити на 2 великі групи:
- Функціональні, коли немає порушення будови кишківника. Хронічний пронос розвивається через підвищення моторики кишківника. Причини такого явища можуть мати неврогенну природу, наприклад синдром роздратованого кишківника (СРК), «ведмежа хвороба» як окремий випадок його прояви.
- Органічні причини — при наявності порушень будови кишківника, викликаних різними шкідливими факторами (інфекційні, токсичні, аутоімунні, фізичні). Прикладом такої причини можуть бути хронічне отруєння свинцем, хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт (НВК).
Прояви і їх небезпека для життя
Симптоми, якими супроводжується хронічна діарея, залежать від її причини. При функціональної діареї (СРК, «ведмежа хвороба», лікування проносними) одночасно присутні болі в животі, стресовий стан при СРК. Проносу передує прийом їжі, немає нічних дефекацій, втрати ваги. Небезпеки для життя теж немає.
При хворобі Крона ураження різних відділів кишківника має різні прояви хронічного проносу. При формуванні процесу в тонкому кишківнику проноси рясні, бувають ночами, призводять до схуднення через порушення всмоктування харчових інгредієнтів тонким кишківником. При НВК хронічна діарея нагадує дизентерію (без висіву збудника).
Присутні болі внизу живота, імперативні позиви на дефекацію, домішки гною в калових масах. В обох випадках поступово знижується вага тіла, є постійне підвищення температури, поганий апетит, болі в суглобах. Вилікувати такі хвороби поки неможливо. Для того, щоб їх вилікувати, треба знати причини їх виникнення, вони, на жаль, невідомі. Якщо відсутнє лікування цих хвороб, їх швидкий розвиток призводить до небезпечних для життя ускладнень. Це можуть бути:
- Прорив стінки кишки з розвитком перитоніту.
- Кровотечі, що призводять до недокрів’я.
- Набряковий синдром через зниження засвоєння білка.
- Переродження в пухлинні процеси.
Чим допомогти
Лікування хронічної діареї залежить від її причини. Починають лікування з дієти № 4. Вона передбачає:
- Вміст білків, вітамінів, мінералів в необхідній кількості, достатня калорійність. Кількість білка добового раціону підвищено до 120 г, жирів – до 90 г, вуглеводів – до 350 г.
- Лікування за допомогою дієти передбачає механічно, хімічно щадну їжу, її парову обробку, виключення великої кількості тваринних жирів, грубої клітковини свіжих овочів, фруктів. Овочі рекомендуються у відварному, протертому вигляді, фрукти – запечені.
- Виключення молока при лактазной непереносність. Всі продукти, що містять алкоголь, прянощі, сіль, надлишок цукру, виключаються з ужитку.
- Корекція виражених порушень обміну речовин при проносі проводиться застосуванням метаболічних сумішей. Їх вводять через зонд.
Велика втрата рідини при хронічній діареї змушує проводити замісне лікування Регідроном. Його дають через рот. Внутрішньовенно вводять розчини амінокислот, одночасно внутрішньом’язово застосовують Ретаболіл з метою кращого засвоєння амінокислот.
При наявності патогенної мікрофлори кишківника лікування проводиться з використанням антибактеріальних засобів. Це лікування поєднують із застосуванням пребіотиків, що відновлюють нормальну мікрофлору кишківника (Неофлорум, Хілак форте, Лінекс). Пребіотики використовують довго, до нормалізації стільця, змінюючи препарати кожні 2-4 тижні.
У перші 5-7 днів лікування хронічного проносу дають в’яжучі, обволікаючі препарати. Це Алмагель А, Смекта, що містять білу глину, танін, вісмут.
Ентеросорбенти використовують для видалення продуктів розпаду клітин, мікробів з просвіту кишки. Найчастіше застосовують Поліфепан, Ентеросгель, Смекту. Їх дають при хронічній діареї до 2 тижнів в перервах між їжею.
Ферментні препарати застосовують для засвоєння їжі. Кращими є ті, що стійкі до дії шлункового соку. Це Панцитрат, Креон.
При НВК, хвороби Крона застосовується протизапальне лікування з використанням кортикостероїдних препаратів, саліцилатів. Лікування цими ліками тривале. Великі дози на початку лікування поступово зменшуються до підтримуючих доз на невизначено довгий час.
При розвитку ускладнень хронічної діареї у вигляді перфорації кишківника необхідна термінова операція. Таке ускладнення зустрічається нечасто. Його поява супроводжується ознаками перитоніту.
Лікування функціональної діареї є найважчим справам, попри уявну простоту. Крім дієтичних заходів використовують комплекс психотерапевтичних впливів, які дають повільний ефект. З цією метою вдаються до складання індивідуальних планів лікування.
Лікування хронічної діареї — процес складний, залежить від причини недуги. При появі подібного стану потрібно звернення до лікаря. Це запобігати розвиткові ускладнень, допоможе прискорити одужання або поліпшить самопочуття.
