Лікувальні властивості шипшини при діареї

Шипшину – справжня скарбниця корисних речовин. Цілющі властивості мають усі частини рослини: плоди, квітки, насіння, листя і коріння, які використовуються для лікування різних недуг, ефективні при діареї.

До їх складу входять вітаміни, ефірні олії, цукри, пектини, амінокислоти, мінерали, антиоксиданти, дубильні речовини та інші корисні для організму елементи, що допомагають при лікуванні:

• простудних захворювань;
• кашлю;
• кровоносної системи;
• нервових розладів;
• системи травлення;
• порушень обміну речовин;
• сечостатевої системи;
• печінки;
• судин;
• ран, опіків;
• захворювань ротової порожнини;
• слабкої імунної системи;
• переломів і хвороб кісток;
• ревматизму;
• паралічів.

Цілющі властивості шипшини

Лікувальний ефект шипшини обумовлений його цілющими властивостями:

• противірусним;
• протизапальну;
• бактерицидну;
• загальнозміцнюючим;
• тонізуючим;
• відновлюючим;
• кровоспинну;
• ранозагоювальну;
• жовчогінну та сечогінну;
• імуностимулюючу.

Лікувальні властивості рослини дозволяють застосовувати його для боротьби із застудою, авітамінозом, інтоксикацією, для загального зміцнення організму, підвищення імунітету, поліпшення апетиту, усунення хвороб шлунково-кишкового тракту, нирок, печінки, крові. Завдяки багатому складу, плоди рекомендують вживати при вітамінної недостатності, в період вагітності та годування груддю для поповнення і підтримання вітамінно-мінерального балансу.

Чим корисний шипшина при діареї?

Плоди рослини найбільш часто використовують для лікування рідкого стільця. Вони володіють терпкими і закріплюють властивостями, виводять токсини і шлаки з організму, що сприяє усуненню симптомів діареї. У складі ягід величезна кількість вітаміну С, а також інших важливих елементів, рівень яких важливо підтримувати, оскільки із-за частого рідкого стільця може трапитися їх дефіцит. Вітамінна недостатність згубно позначається на стані всіх органів, у тому числі шлунково-кишковому тракті, а це може посилити перебіг діареї. Вітамін С відіграє величезну роль у регенерації, сприяє відновленню стінок кишечника і шлунка. Більш того, речовини в ягодах нормалізують відтік жовчі, обволікають стінки шлунково-кишкового тракту, пригнічує ріст мікробів, нормалізують роботу травної системи. рослина активно застосовують для терапії інфекційних і виразкових захворювань, колітів, шлункових спазмів.

Квітки рослини багаті дубильними речовинами, тому їх теж застосовують при проносі. Їх сечогінні, в’яжучі, кровоспинні властивості просто незамінні при лікуванні гострої діареї. Розлади травлення завжди супроводжуються запальними процесами. А в пелюстках квітів шипшини містяться речовини, що перешкоджають розвитку запалень. Не менш виражені протизапальні, в’яжучі і багатьма іншими корисними властивостями володіють листя і коріння. Отже, для лікування рідкого стільця можна використовувати будь-яку частину рослини.

Як правильно збирати і зберігати шипшина?

Кожну частину рослини рекомендується збирати в певний час року, коли в них накопичується максимальна кількість корисних елементів.

Заготівля плодів

Збір ягід потрібно проводити до перших морозів, так як під впливом низьких температур втрачаються їх лікувальні властивості. Оптимальний час – з початку до середини жовтня. Плоди зривають разом з плодоніжками, які після висушування видаляють. Перед сушінням ягоди слід перебрати, зіпсовані або ушкоджені шкідниками – викинути. Сушити можна кількома способами:

• використовуючи спеціальні сушарки, при температурі не більше ста градусів;
• у печі протягом десяти годин. При цьому закладати сировину в піч треба після закінчення трьох годин після завершення топки;
• у духовці процес висушування починають з сорока градусів, поступово довівши до шістдесяти і постійно перемішуючи, причому дверцята повинна бути відхилені;
• природний процес висушування більш тривалий – близько десяти днів. Плоди тонким шаром викладають на рознос або чисту, без друкарської фарби папір. Приміщення повинно бути затіненим, але добре провітрюваним. Не можна сушити ягоди під сонячними променями, під впливом яких гинуть корисні речовини.

Висушену сировину зберігають у скляній тарі або в паперових або матер’яних мішечках.

Заготівля листя, пелюсток і коріння

Листя збирають у травні, пелюстки – перед закінченням цвітіння, корені – в березні-квітні. Сушать їх у затінку на протязі десяти днів, розклавши на чистому папері або тканині, після чого прибирають для зберігання в скляну або паперову ємність.

Ще один важливий момент – збирати рослину бажано в чистих районах, подалі від запилених, забруднюючих повітря доріг, міст, заводів.

Рецепти приготування шипшини при лікуванні діареї у дорослих

Відвари

1. П’ять столових ложок сушених плодів залити літром води, проварити десять хвилин, остудити. При рідкому стільці приймають відвар по дві склянки на день.
2. Столову ложку сушених подрібнених коренів залити двома склянками води, прокип’ятити п’ятнадцять хвилин, дати настоятися дві години. Від проносу вживають по половинці склянки відвару чотири рази на день.
3. Крім шипшини, прості в приготуванні і дієві народні відвари від проносу – зроблено за рецептами наших бабусь.

Настої

1. Чайну ложку сушених пелюсток заварити в склянці з гарячою водою близько п’яти хвилин. П’ють настій по три рази в день.
2. Склянка сушених мелених насіння шипшини залити шістьма склянками окропу, заварювати пару годин і пити по п’ятдесят мілілітрів чотири рази на день.
3. Сто грам плодів засипають у термос, заливають літром окропу, заварюють вісім годин. Це чудовий засіб не тільки для терапії діареї, воно також використовується для загального зміцнення організму.

Настоянки

1. Чотириста грамів ягід шипшини і одне нарізане яблуко потрібно покласти в скляну ємність, додати п’ятсот мілілітрів горілки. Ємність щільно закривають і ставлять в темне місце на місяць. Готовий настій проціджують. Для усунення рідкого стільця настоянку потрібно приймати по столовій ложці тричі на день.
2. Є більш простий і швидкий спосіб приготування настоянки з плодів. Потрібно склянку ягід, сім столових ложок цукру і половина літра горілки. Компоненти потрібно перемішати і залишити на десять днів у темному місці. При проносі настойку вживають по одній ложці три рази на добу.
3. Двісті грам корінь змішують з половиною літра горілки і настоюють три тижні в прохолодному місці. Дозування при діареї – столова ложка тричі на день.

Можна шипшина дітям?

Шипшина, володіє багатьма лікувальними властивостями, з давніх часів використовується для позбавлення від багатьох недуг, як у дорослих, так і дітей. Його не тільки можна, але і потрібно використовувати для зміцнення імунної та нервової систем дитини, для поліпшення обмінних процесів, апетиту. Це багате джерело вітамінів і мінералів необхідно вживати як профілактичний засіб від простудних і вірусних захворювань. А також як лікувальну терапію при проносі, запорі і інших патологічних станах травної системи, при кашлі, загальному нездужанні, відсутності апетиту. Настої цього цілющого рослини допомагають зняти кишкові спазми і коліки при проносі, відновити вітамінний баланс, усунути запальні процеси. Його також використовують як заспокійливий при підвищеній тривожності дитини. Але слід пам’ятати, що концентрація відварів і настоїв для дітей повинна бути як мінімум у два рази менше, ніж для дорослих. Даючи дітям засоби на основі шипшини вперше, почніть з малих дозувань, поспостерігайте, чи є у малюка алергічна реакція. Заборонено давати препарат дітям до шести місяців і не перевищувати дозування.

Рецепти відварів з шипшини для дітей

1. До одного літра гарячої води додати десять ягід, потримати на водяній бані близько п’ятнадцяти хвилин. Остиглий і проціджений відвар можна давати дитині по ложці щопівгодини.
2. Додавши до відвару шипшини ложку розведеного в холодній воді крохмалю, можна отримати смачний кисіль, який позбавить дитину від проносу.
3. Налити В термос два літра окропу, додати три столові ложки ягід, накрити і залишити настоюватися на шість годин.
4. Найпростіший, але не менш дієвий спосіб – заварити чай з плодів. У склянку з окропом засипають кілька ягід, наполягають п’ять хвилин.

Шкода від шипшини

В першу чергу шкоду приносить зловживання шипшиною. Вживати його потрібно строго у відповідності з інструкцією. Він містить велику кількість аскорбінової кислоти, надлишок якої нерідко призводить до вираженого проносного ефекту і тривалого проносу. Вітамін С також здатний спричинити підвищення кислотності шлунку, а це може стати причиною такого неприємного прояви, як печія. Таким чином, надмірне вживання шипшини при рідкому стільці загрожує розвитком гастриту, виразки шлунка і кишечнику. Велика кількість аскорбінової кислоти може навіть спровокувати викидень, тому вагітним жінкам потрібно бути акуратніше у виборі засобів від проносу. Несприятливо надлишки вітаміну С позначаються на роботі печінки. До того ж, надлишок цієї речовини може викликати сильну алергію.

Ще аскорбінова кислота збільшує засвоєння алюмінію, який може викликати підвищене занепокоєння. Тому препарати з вмістом алюмінію рекомендується обмежити під час лікування цією рослиною. Його з обережністю слід використовувати при перепадах кров’яного тиску. Так, відвари з даними ліками сприяють зниженню кров’яного тиску, а спиртові настоянки – збільшення.

Але всіх цих неприємностей можна уникнути, якщо правильно використовувати даний лікарський засіб.

Протипоказання

Вживання в якості лікування ягід, коренів, квітів і листя шипшини повинне проводитися строго за вказівкою лікаря і з дотриманням інструкції, оскільки вони, як і будь-лікарська рослина, мають деякі протипоказання і для дітей, і для дорослих. Дітям до шести місяців не дозволяється приймати цей засіб. Також протипоказано застосування в наступних випадках:

• при цукровому діабеті, оскільки аскорбінова кислота у великих кількостях може спровокувати розвиток хвороби;
• при порушенні згортання крові, оскільки є ризик збільшення кровотеч;
• при тромбозах;
• при серцевій недостатності;
• при сечокам’яної хвороби надмірне споживання вітаміну С може мати непередбачені наслідки;
• при індивідуальній непереносимості та схильності до алергії;
• при порушенні функції підшлункової залози;
• при анемії;
• при гастритах і виразкових захворюваннях;
• при запалених вуграх і прищах;
• при артеріальному тиску;
• людям з підвищеною кислотністю шлунка;
• при жовтяниці.