ВІЛ – це інфекційне ураження організму ретровірусом, який поступово послаблює захисні функції і викликає синдром імунодефіциту. Захворювання тому і носить назву набутий імунодефіцит. Імунодефіцит розвивається за рахунок того, що вірус атакує переважно клітини імунної системи – Т-лімфоцити, які руйнуються під впливом вірусу і гинуть. ВІЛ вражає організм на клітинному рівні.
Потрапляючи в організм, вірус впроваджується в клітини нервової і травної систем, м’язової тканини, слизових оболонок і знаходиться там до певного моменту, ніяк себе не проявляючи. Цей період називають інкубаційним, коли людина навіть не підозрює про захворювання, хоча вже є інфікованою. Інкубаційний період може тривати від декількох місяців до декількох років. Час від часу молекули вірусу проникають в кров і атакують Т-лімфоцити. З часом клітин, які підтримують захисну систему організму, стає менше, в результаті чого імунітет людини слабшає, і організм стає сприйнятливий до різних вірусних і бактеріальних захворювань. В кінцевому підсумку захворювання переходить в саму небезпечну стадію, звану Снідом, коли організм зовсім перестає боротися з патогенною середовищем.
Зміст
Симптоми ВІЛ
ВІЛ-інфекція має кілька етапів розвитку, і для кожного характерні свої ознаки.
1. Інкубаційний етап – це період, коли хвороба неможливо діагностувати за зовнішніми ознаками і навіть шляхом лабораторних досліджень. Потрапляючи в кров вірус ніяк себе не проявляє, поки не проникнути в клітину.
2. Після поразки імунних клітин вірусом відбувається вироблення антитіл, починають виявлятися перші ознаки хвороби. Ця стадія, звана гострою, характеризується появою таких ознак:
- збільшуються лімфовузли на шиї, в пахвових западинах;
- розвивається фарингіт;
- проявляються симптоми простудних захворювань, ГРВІ – головні болі, болить горло, докучає нежить і кашель, підвищується температура тіла, з’являється лихоманка і озноб;
- на шкірі і слизових виявляються висипання;
- може відбутися збільшення селезінки, а також печінки;
- з’являється нудота, блювота, пронос;
- відчувається постійна втома, порушується сон.
3. Наступний етап ВІЛ-інфекції називають латентним. Всі симптоми, характерні для гострої стадії, зникають, і захворювання зовні не проявляється, за винятком збільшених лімфовузлів. Тривалість даного періоду різна, в деяких випадках латентна стадія може тривати до двадцяти і більше років, це залежить від способу життя людини, його імунної системи.
4. Період вторинних захворювань характеризується розвитком різних інфекційних захворювань, онкологий, психологічних розладів на тлі ураження нервової системи, втратою ваги у зв’язку з сильною діареєю.
5. Остання стадія іменується Снідом або термальним періодом, коли захворювання легенів, крові, головного мозку та інших органів і систем людини, що утворюються на тлі імунодефіциту, набувають незворотні наслідки, а їх лікування приносить мало результатів.
Причини проносу при ВІЛ-інфекції
Проносом називають частий рідкий стілець, який є характерною ознакою ВІЛ-інфекції. Причинами рідкого випорожнення стають деякі ліки, що приймаються хворими на Снід. До таких препаратів належать антибактеріальні засоби для придушення вірусу, Відекс, Абакавір. Хоч вони і спрямовані на пом’якшення симптомів захворювання, травний тракт сприймає їх як отрута, у результаті включається механізм самозахисту, з’являється рідкий стілець, з яким кишечник намагається вивести токсини з організму. Крім цього антибіотики порушують мікрофлору шлунково-кишкового тракту, викликають дисбактеріоз. Діарея, викликана цими препаратами, може продовжуватися тривалий час, а деколи і супроводжувати людину протягом всього періоду лікування.
Причиною проносу при ВІЛ часто є різні вірусні (ротавірус, аденовірус, ентеровірус) і бактеріальні (дизентерія, сальмонельоз та інші) інфекції, розвиток яких обумовлено послабленням захисних функцій організму. Віруси і бактерії проникають в травний тракт, в результаті своєї життєдіяльності отруюють організм, викликають запалення стінок кишечника і шлунка, тому починається діарея. Крім того, ВІЛ призводить до порушення обмінних процесів, порушення вироблення ферментів печінки, шлунка, підшлункової залози, що також стає причиною рідкого стільця. Під впливом вірусу імунодефіциту розвиваються або загострюються багато запальні захворювання органів травлення, що провокують пронос – хвороба Крона, коліти, гастрити, виразки кишечнику і шлунку, нерідко супроводжуються кровотечею. Тому рідкий стілець при діареї може містити частинки крові або забарвлюватися в чорний колір.
Ще однією причиною діареї при ВІЛ-інфекції є індивідуальна непереносимість молочного білка – лактазна недостатність. Ця недуга може бути як вродженим, так і утворився внаслідок прийому великої кількості медикаментів. Спровокувати появу рідкого стільця можуть різні алергени, що містяться в їжі, повітрі, ліках. Адже вірус імунодефіциту може стати причиною розвитку алергії, раніше не спостерігалася.
Які ліки проти діареї можна приймати при ВІЛ
Діарея часто супроводжує людей, інфікованих вірусом імунодефіциту. З цією недугою доводиться миритися, якщо він спричинений прийомом життєво необхідних лікарських препаратів. Але це не означає, що лікування діареї не потрібно, полегшити її симптоми потрібно обов’язково, так як часті рідкі випорожнення небезпечні зневодненням організму. А це може погіршити стан ВІЛ інфікованої людини.
Лікування рідкого стільця при ВІЛ полягає, як і при будь-якому вигляді діареї, у забезпеченні хворого рясним питвом. В якості пиття підійдуть трав’яні настої, чай з шипшини, ромашки, звіробою, а також ягідні компоти, киселі, яблучний або брусничний соки. Для лікування діареї, викликаної ліками, прийнятими при ВІЛ, призначаються такі препарати як:
- Імодіум – по дві капсули після кожного випорожнення.
- Засоби з вмістом кальцію (особливо необхідні при прийомі Нелфінавіру) сприяють зниженню кількості випорожнень.
- Засоби (таблетки) на основі вівсяних висівок, наприклад, препарат Solgar. Їх дія спрямована на поглинання зайвої рідини в кишечнику і уповільнення процесу просування калових мас.
Приймати засоби проти діареї, яку викликають лікарські препарати потрібно за півгодини до їх прийому.
Якщо діарея викликана бактеріальні або вірусні інфекції, лікування повинно ґрунтуватися на прийомі антибактеріальних препаратів. Крім того, в терапію рідкого стільця потрібно включити пробіотики або пребіотики для нормалізації кишкової мікрофлори та відновлення роботи шлунково-кишкового тракту. Слід обов’язково провести обстеження на наявність або відсутність у хворого паразитарних заражень. При позитивному результаті призначають протигельмінтні препарати.
Профілактика і дієта проти проносу при ВІЛ
Людям з ВІЛ-інфекцією необхідно завжди дотримуватися певної дієти, так як найменше подразнення травного тракту може спровокувати діарею або підсилити її перебіг. Особливістю харчування при ВІЛ є те, що в дієту потрібно включити продукти, які зменшують симптоми діареї. До таких продуктів відносяться каші на воді з рису і вівсянки, банани, яблучний сік, яблучне пюре, запечені яблука, сухарі, відварну картоплю. Рекомендується включити в раціон мускатний горіх, який володіє здатністю уповільнювати просування їжі по травному тракту.
Дотримання дієти передбачає повне виключення з раціону певних продуктів харчування, які подразнюють стінки кишечника і підсилюють пронос або викликають його появу. Це гострі, копчені, жирні і смажені страви, кава, шоколад і будь-які солодощі, молоко, газована вода, овочі і фрукти в сирому вигляді, а також цитрусові соки.
Для хворих на ВІЛ потрібно складати спеціальне меню, в яке обов’язково повинні бути включені білки, вуглеводи, вітаміни та мінерали. Рівень поживних елементів при діареї завжди знижений, це викликано зниженням засвоюваності кишечника за рахунок швидкого просування їжі. В якості джерела білка необхідно вживати м’ясо, рибу, звичайно у вареному і бажано протертому вигляді. Вуглеводи у великій кількості містяться в вівсянці, рису, пшеничної і манної крупи, макарони. Фрукти і овочі – це основне джерело вітамінів, тому вони повинні бути присутніми в раціоні. Важливо пам’ятати, що в сирому вигляді можна їсти тільки банани і трохи протертих яблук. Інші фруктово-овочеві культури потрібно вживати після термічної обробки, оскільки вони містять багато клітковини, яка викликає швидке просування їжі по кишечнику.
Дуже важливо при рідкому стільці харчуватися частіше, але обсяг порції повинен бути скорочений. Це лише основні рекомендації для профілактики і запобігання проносу при ВІЛ. З приводу харчування слід проконсультуватися з фахівцем, який складе індивідуальне меню з максимально корисними інгредієнтами.
