Запор може виникнути в разі механічного перешкоди і такий стан називається органічним запором. Прикладом може служити локалізована в сигмовидної кишці велика пухлина. Якщо ж ніяких перешкод немає, тоді запор називається динамічним і його поділяють на спастичний запор і атонічний.
Відомо, що кишечник являє собою не просто трубку, а м’язову трубку, здатну до активного скорочення. Якщо м’язової сили недостатньо, кишечник атонічний і млявий, такий запор називається атонічним. Про нього було розказано у відповідній статті-атонічний запор.
А ось якщо кишечник розвиває надлишкову силу, знаходиться в стані постійного спазму, то це також перешкоджає нормальній дефекації, і такий запор називається спастичним. Цей запор-стан нерівномірного підвищення тонусу кишечника, але тільки не на всьому протязі, оскільки це неможливо (довжина кишечника людини досягає 10 м), а лише на певних ділянках товстої кишки. Таких спазми існують постійно, вони можуть часто повторюватися, і в значній мірі перешкоджають нормальному пасажу калових мас в товстому кишечнику. З якої причини розвивається стан спастичного запору?
Зміст
Причини спастичних запорів
Найчастіше до тривалого спастичного скорочення м’язів товстої кишки введуть різні запальні процеси. До них відносяться хронічний коліт, хвороба Крона, глистові інвазії. Досить часто причиною хронічного спазму товстого кишечника є похибка в дієті, і відмова від звичного раціону.
Спазми здатне викликати велику кількість здоби, жирна їжа, газовані солодкі напої і надмірне вживання міцного чаю. Брак рідини також здатна привести до появи спазмів. Досить несприятливим поєднанням є спастичний запор разом з гемороєм, і як геморой може бути причиною запору і тоді він буде вторинним, так і спастичний запор, зрештою, призведе до появи геморою.
Іншими причинами підвищеного тонусу гладких м’язів кишечника є дисбактеріоз, невротичні стани, ендокринна патологія, перш за все, гіпертиреоз і тиреотоксикоз. У тому випадку, якщо у пацієнта знижений рівень гормонів щитовидної залози з розвитком гіпотиреозу, то у нього найчастіше розвивається атонічний запор.
Симптоми захворювання
За якими ознаками можна визначити наявність спастичного запору? Для нього характерний невеликий обсяг дефекації, велика щільність калових мас і їх сухість, вони не формуються в нормальний циліндр, який нагадує за своєю формою дистальні відділи кишечника, а розсипаються на дрібні кульки, на вільні грудки.
У деяких випадках кажуть, що у пацієнта «овечий кал». Якщо спазм сигмовидної і прямої кишки зберігається на тривалому протязі, то калові маси виходять плоскими, що нагадує шнур або стрічку.
Наступним симптомом буде неприємне відчуття дискомфорту, і неповного спорожнення кишечника. Звичайними супутниками спастичного запору буде періодична, важко локалізується біль, особливо в лівих відділах живота, розпирання. Тільки лише після відходження газів або дефекації виникає період відносного спокою і зменшення болю.
Оскільки калові маси по кишечнику просуваються повільно, всюди зустрічаючи на своєму шляху перешкоду у вигляді спастично звужених сфінктерів, то живіт у пацієнта часто роздутий, газ утворюється в надмірній кількості і погано відходить.
Все це призводить до розвитку симптомів не тільки кишкової, але і шлункової диспепсії. У пацієнтів з тривалим перебігом спастичного запору поступово знижується апетит, починає турбувати тупий дискомфорт в епігастрії, виникає повітряна відрижка, з’являється слабкість, і головні болі. У тому випадку, якщо запор тече тривало, це позначається на дефіциті вітамінів, які виробляються нормальними мікроорганізмами, і всмоктуються в товстому кишечнику.
Знижується імунітет, виникають гнійничкові ураження шкіри, пацієнт часто схильний до простудних захворювань, шкіра у нього суха і в’яла, зі зниженою еластичністю. Досить часто такий стан зустрічається у літніх.
Ускладнення
Тривало поточний спастичний запор здатний спровокувати або загострення, або виникнення різних запальних уражень товстого кишечника. У пацієнтів загострюється коліт, який вважається вторинним, якщо він існував, або з’являється Первинний коліт, якщо його не було.
Постійний застій калових мас дистальних відділів товстого кишечника призводить до появи проктосигмоидита. Якщо стан досить важкий, і калові маси накопичуються в правих відділах кишечника і особливо в сліпій кишці, то вони можуть закидатися назад в тонкий кишечник, провокуючи розвиток вторинного ентериту. Такий стан називається рефлюкс-ентеритом. Досить часто до цього приєднується хронічне запалення жовчовивідних шляхів, з висхідним шляхом інфекції і ураженням жовчного міхура.
У таких пацієнтів часто розвивається геморой, хронічні тріщини прямої кишки, а в занедбаному стані запалення переходить на параректальную клітковину, з виникненням симптомів парапроктиту.
Само собою зрозуміло, що відсутність звичної і регулярної дефекації призводить до накопичення різних токсинів всередині кишечника, які всмоктуються в кров і отруюють весь організм, викликаючи симптоми хронічної інтоксикації. Але це ще не найстрашніше. Найбільш небезпечним ускладненням хронічного спастичного запору є підвищений ризик розвитку злоякісних новоутворень кишечника і особливо колоректального раку в літньому віці.
Труднощі випорожнення у дітей
Якщо говорити про дитячі запорах, то тут існують свої критерії. Якщо дитина старше 3 років випорожнюється рідше, ніж 6 разів на тиждень, можна думати про запорі. Природно, що навіть якщо частота стільця є нормальною, але при цьому дефекація болюча, а кал щільний і фрагментований, то теж можна думати про підвищену спастичності кишечника.
У дітей сприятливими факторами до розвитку спастичного запору, можуть бути неправильне харчування матері, якщо дитина знаходиться на грудному вигодовуванні, гіпертонія м’язів, дефіцит заліза. У деяких випадках до запорів може призводити непереносимість лактози, або молочного цукру, а також непереносимість білків, що містяться в коров’ячому молоці.
Вельми часто причиною спастичного запору у дітей є нестача рідини, і недолік корисних мікроорганізмів, який проявляється дисбактеріозом кишечника. Якщо дитина вигодовується штучно, то запор виникає при різкій зміні молочних сумішей, і особливо, якщо малюк отримує суміш, що містить багато заліза.
Велику роль у виникненні спастичного запору грає функціональне порушення, або точніше, незрілість рефлексу супроводу дефекації. Це часто зустрічається у малюків, які довго ходять в підгузниках. Досить часто спастичний запор розвивається при попаданні в дитячий сад або ясла, коли малюк не готовий до нових умов. Педіатрам цей стан відомо, як «синдром горщика». Нарешті, не тільки у дітей, але і у дорослих до підвищеної спастичності кишечника призводить прийом різних препаратів, таких як антациди, антибіотики і зайве дотримання дієти.
Лікування спастичних запорів
Найлегше лікувати спастичний запор, який існує менше 2 місяців, оскільки в цьому випадку моторика кишечника ще не встигла звикнути до нових патологічних умов. Перш за все, потрібно зменшити спазми кишечника або зовсім їх зняти.
Зазвичай для цього спочатку використовують нелікарські методи впливу, такі як дієта, фізична активність, підвищене вживання рідини, і тільки потім, якщо функція кишечника відновлюється повільно, застосовують спазмолітичні засоби. Та й в цьому випадку спочатку рекомендується обмежитися спазмолітичними процедурами без прийому ліків. Йдеться про теплі ванни, хвойних компресах, релаксуючому масажі.
Дієта при спастичному запорі повинна надавати протилежну дію, ніж при атонічному стані. У разі атонічного запору потрібно як слід дратувати поверхню кишечника, і застосовувати висівки, грубі каші, вчорашній хліб і так далі. Що стосується спастичного стану, то тут показана щадна дієта. Всі страви повинні бути легкозасвоюваними, механічно і термічно обробленими. З цією метою часто застосовується відварне м’ясо, риба, овочі повинні бути протертими, супи і бульйони – нежирними. Хворим показані сухофрукти, але в перекрученому вигляді. Слід обмежити грубу їжу, а багаті клітковиною продукти, такі як капусту і цільнозерновий хліб – подавати подрібненими.
Буде також корисно ознайомитися з нашою статтею”профілактика запору”.
Тільки потім з проносною метою приймаються міотропні спазмолітики, такі, як Но-шпа, дротоверин, Галідор. Покращують зняття спазму прийом жовчогінних препаратів і справжніх проносних засобів. Застосовуються мікроклізми, наприклад, Мікролакс – вони здатні розм’якшити калові маси безпосередньо в ампулі прямої кишки, і не впливати на вищерозміщені відділи кишечника.
Також велике значення відіграє боротьба зі стресом, відмова від шкідливих звичок, перехід до здорового способу життя і підвищена фізична активність. За висновками фахівців, цілком достатньо 30 хвилин спокійної ходьби в день, для того, щоб уникнути неприємних станів, пов’язаних зі спастичним запором.
